Цієї зустрічі у Заліщицькому вищому професійному училищі з нетерпінням очікували усі: і педагоги, і учні. На одній сцені злилися воєдино, мов два крила одного птаха, поезія та музика. Цей чарівний пісенний унісон створювали для присутніх наші земляки – щирі, відкриті люди, з Божої ласки наділені великими великими талантами – поет, публіцист, історик, педагог, громадянський діяч, член Національної спілки журналістів України Василь Дрозд та композитор, виконавець пісень Ігор Федірко.

Ведуча зустрічі Ганна Навізівська зуміла створити невимушену атмосферу спілкування і повела присутніх в іскристий дивокрай цього творчого тандему.

Поет і композитор – вихідці із сусідніх сіл нашого Заліщицького краю. Та домінантною у цьому творчому союзі є, безперечно, любов до прекрасного. А красу вони бачать у всьому: у рідній державі, в отчому домі, в материнських руках та її вишиванці, у батьківському голосі, у ключі лелечому, у синіх очах коханої жінки…

Це все – рідне і близьке для кожної людини, присутньої у залі. Із захопленням, радістю, а часом зі сльозинкою на очах сприймав колектив кожну поезію і мелодію. Непотрібну синівську любов до рідної землі поет і композитор вилили у піснях «Водоспад» (вик. О. Безушко та І. Федірко), «Рідне місто моє» (І. Федірко, І. Витрикуш), «Пам’ять серця» у майстерному виконанні Г. Навізівської. Дзвінкоголосого пролунала поезія В. Дрозда на музику І. Федірка «Моя Заліщанщина» у виконанні тріо «Терноцвіт», а Г. Навізівська, О. Ковбасенко та Г. Дідик розлучили слухачів своїми ніжними голосами та піснею «Яблуневий край». Ці твори – зізнання у любові до рідного краю, бо, як сказав Василь Григорович, «не можна Вкраїну любити, як краю не будеш любить».

А який же творчий тандем без пісень про кохання? Є вони і у доробку наших шановних гостей.

Красо жіноча!

Ти найперша

На світі між усіх чудес, -

-  цитував поет невипадково, бо у переважній більшості колектив училища жіночий, тому із вдячністю серця та щирими аплодисментами сприйняв пісні адресовані коханій, дружині, жінці. «Кохана жінка» у виконанні І. Федірка та М. Когута, «Матіола» (дует у складі І. Федірка та І. Витрикуша), « Вінок кохання» - поезія – присвята коханій дружині – музі Василя Григоровича, яка пролунала у  виконанні гурту «Разом». «Ти приснилась, кохана, мені» - мелодія, яку дарував І. Федірко своїй дружині Тетяні. І нехай…

Роки, неначе птахи,

У вирій злетіли,

А ночі духмяні, акації білі

Лиш в спогадах

нам повертають той час, - прозвучало оптимістичною ноткою. А завершальним акордом зустрічі стала пісня «Гордімося, друзі, що ми – українці», якою Василь Григорович закликав присутніх не втрачати національної гідності та гордо нести любов до всього, що дороге серцю. Приємним сюрпризом для викладачів та учнів ВПУ стали подаровані поетом книги та присвята училищу, його працівникам, учням під назвою «Плекайте любов».

Літа проминали мінялись епохи,

А заклад навчальний мов факел, горів.

Його у дорозі не старили роки,

Новими ремеслами він молодів.

Зі щирими словами вдячності за дружню, відверту зустріч із благородними людьми, яким призначено «красою вінчати цей світ», звернулися до митців директор училища Віктор Стояк та заступник директора з навчально-виховної роботи Наталія Хомів. Гостя творчого вечора Марія Навольська – заступник голови РДА з гуманітарних питань  подякувала В. Дрозду та І. Федірку за їхній талант, який вони не занедбали, а несуть до людей, щоби світ став добрішим, світлішим, милосерднішим.

 А ще…було море квітів, гучні аплодисменти та світла неприхована гордість за талановитих земляків, які живуть поруч.