Середа, 13.12.2017, 04:17
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ  "ЗАЛІЩИЦЬКЕ  ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зустріч з учасниками АТО

Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним!

 

Україна житиме! Я знаю!

Вона цвістиме серед всіх держав,

Бо ще не бачив світ такого краю,

Щоб за свободу люд життя поклав.

Щоб на війну ішли, як добровольці,

Боротися за волю та за нас,

У Бога попросивши Миру й Сонця…

Ми переможемо! Уже прийшов наш час!!!

 

       Такі палкі слова українського сьогодення звучали з уст Лідії Краснюк та Аліни Янкевич, учнів Заліщицького ВПУ, які були ведучими на вечері пам’яті і слави «Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним!», що проходив в актовій залі навчального закладу.

       А сам захід, що підготували вихователь Л.І. Ковальчук та соціальний педагог О.Я. Курик, був присвячений зустрічі учнівського та педагогічного колективів з українськими захисниками, героями, нашими воїнами: викладачем ВПУ Павлом Сергійовичем Брєєвим та випускником навчального закладу Олегом Дмитерком, що в такий складний для країни час пішли на захист своєї рідної землі, свого дому, родини, заради свободи та майбутнього кожного українця. Ведучі заходу розповідали також про героїзм інших випускників училища, воїнів, учасників АТО, які сьогодні перебувають на Сході України: Савчука Віталія, Савчука Назара, Шведа Миколу та Ходаня Василя. Для навчального закладу ця подія не була несподіваною. Всі давно мріяли про цю зустріч і серйозно готувалися до неї.

      Програма проведеного заходу була насичена: учні декламували вірші, звучали пісні у виконанні Любові Ковальчук, Олени Сороки, Оксани Курик, Ганни Навізівської та Ігоря Федірка, від яких з’являлися сльози на очах. Все свято супроводжувалося відеороликами та презентаціями про сьогодення на сході, які підготували учні, що здобувають професію «Оператор комп’ютерного набору», під наставництвом Ярослава Ціхановського.

     Заключним акордом зустрічі був державний гімн України, який виконали всі присутні. Здавалося, ще ніколи в стінах навчального закладу не лунало так щиро, зворушливо і переконливо: "Душу й тіло ми положим за нашу свободу…"

     Такі зустрічі залишають у молодих душах віру у краще майбутнє України і нестримне бажання бути схожими на тих, хто зараз захищає суверенітет, свободу і цілісність нашої держави. Завершилася зустріч спільним фото на пам`ять та "солодким столом".Начало формы

      Другого дня учасники АТО Павло Брєєв та Олег Дмитерко були запрошені на спортивно-мистецьке свято «Нащадки козацької слави», де були у складі журі. Організатори свята класні керівники І.І. Флентей та Я.Р. Ціхановський подбали про цікаві конкурси, ритмічні пісні та запальні хореографічні композиції. Учні, які брали участь в спортивних конкурсах демонстрували силу, спритність та винахідливість. Незрівнянними були ведучі свята: Наталія Зарецька, Юлія Кальчук, Марія Чернецька, Лідія Краснюк та Наталія Козій.

        Наступний захід з участю наших гостей Павла Брєєва та Олега Дмитерка був урок мужності організований в музеї Заліщицького ВПУ.

      Після привітальних слів на адресу учасників АТО, до  присутніх звернувся директор ВПУ В.Є. Стояк, який сказав, що війна увірвалася в наше життя, немов  шторм чи землетрус. Увірвалася і змінила  все, особливо впевненість у завтрашньому дні.  Усі українці з хвилюванням спостерігають за військовими діями, які відбуваються на сході нашої країни, жодна людина не залишається осторонь цих трагічних подій, а також висловив щирі слова подяки воїнам за вірність, служіння Україні, її захист.            

       У ході зустрічі панувала атмосфера патріотизму і довіри. Учнів надихав запал молодих бійців, їх прагнення захищати Батьківщину і віра в перемогу.

      Зі  слів воїнів-захисників стало зрозуміло, що  вони  дивляться на події та на людей, вимірюючи цінність кожного слова і вчинку дуже чіткими критеріями, котрі верховодять у тій реальності, де лунають вибухи і свистять кулі. Проте  вони залишаються звичайними чуйними і  відкритими  людьми, які радіють кожній дитячій посмішці, які люблять життя  і  хочуть  миру.

       Після  такого щирого діалогу учні  дійшли висновку, що допомогти армії, нашим бійцям, може кожен із нас, хто має в серці бодай трохи любові і здатен нею поділитися.  Адже  матеріальні  речі – суттєві, проте значно вагоміше те, що в душі!  Просто потрібно мати бодай крихту любові – до Батьківщини, до ближнього, любові до життя...

       Юнацькі очі  світилися  вдячністю і  гордістю, адже їм  пощастило поспілкуватися зі  справжніми  героями. А  воїни  насолоджувалися розмовою, вловлювали  кожен  звук, реагували  на  кожен  рух. Бо  вже завтра  знову  в дорогу,  знову на  Схід.  А  там  усе  по-іншому: не дзвінок на урок бентежить душу, а звук вистрілу  убиває  тишу;  не фотоспалах  полохає погляд, а жахливі заграви  вибухів засліплюють очі. Туди не хочеться, але треба. Треба  заради  майбутнього, заради  дітей, заради  України.

       Вони  так люблять  життя. Вони  вже  знають його справжню  ціну. І  саме  задля  життя, воїни  готові  на  смерть.

       Та  хай  Бог  боронить наших  захисників.  Ми віримо, що дуже скоро всі вони  повернуться  додому,  повернуться  переможцями.

       Ми чекаємо  Вас. Ми  віримо  у  Вас.  Ми  молимося  за  Вас. Хай  береже  Вас Господь, дорогі  наші  захисники!

       Такі зустрічі назавжди залишиться у пам’яті учнів та стануть справжніми уроками життя.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031