Середа, 13.12.2017, 04:15
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ  "ЗАЛІЩИЦЬКЕ  ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Художня самодіяльність

 

 

Україна – єдина родина

 

           Людина, сімя, родина, рід, покоління. Для кожного українця – це не просто слова, ба, навіть, пусте поєднання букв. Ми вкладаємо у ці поняття щось надто сердечне, душевне – те, що черпає свою сутність від витоків, джерел, початків правічної нації. Тому так трепетно – щемливо ми сприймаємо все те, що обєднує ці знайомі нам з дитинства поняття.

          Всеохоплюючу синівську любов, вірність, гордість за свій народ, тепло сердець, людську щирість ввібрав у себе творчий звіт художньої самодіяльності Державного професійно-технічного навчального закладу “Заліщицьке вище професійне училище” під гаслом “Україна-єдина родина”.

          Велику галицьку родину зібрали організатори та учасники дійства силою свого таланту. Багатющий духовний світ українців, що базується на своїх звичках, своєму світосприйманні, обмеженнях та заборонах заграв у той день у неповторних, трепетних українських піснях. Адже пісня – це душа народу, це той найважливіший чинник, який об’єднує та виокремлює нас, українців, у єдину невмирущу націю, а, як відомо, “душа народу не вмира ніколи”.

           Усміхалася, раділа, сумувала, розливалася українська душа у піснях народного жіночого хору училища під керівництвом Ольги Ковбасенко. Мелодії Привітальної”, “Тихо над річкою, та Василю, Василю, ..повели глядачів у неповторний та багатогранний світ української пісні.

          Музикою дивною і чарівною, як казка з дитинства, прозвучало тріо у складі неповторних солісток Ольги Ковбасенко, Оксани Курик та Любові Ковальчук. Ніжно, тендітно, красиво переливалися їхні голоси у композиції Я дівчина кароока. А пісня Наша Анничка засвідчила існування своєрідного лемківського фольклору у різнобарвному рушнику етнічних груп українців.

        Свою палку прихильність народній творчості, закоханість у пісню, як і у свою професію, продемонстрували учасниці жіночого вокального ансамблю педагогічних працівників “Горлиця” під керівництвом Володимира Червінського. У їхньому виконанні прозвучала по – материнськи доброзичлива Калинова сопілка, багата і розлога Нічкою темною”, та весела і жартівлива, як душа українця, Я знайду доріженьку.

 

              По – дівочому ніжно, мелодійно, проте застережливо та повчально сприймався музичний твір Не цурайся пісні у виконанні ансамблю дівчат Калинонька.

           Дзвінкоголоссям, надзвичайною чуттєвістю та емоційністю виконання щоразу вражають глядача виконавці – солісти: працівники ВПУ та учні навчального закладу. Своїм поетичним талантом дивує педагог Олена Сорока. Цього разу вона підготувала пісню Вернись живим, тема якої суголосна трагічним подіям, що відбуваються в Україні. Щемливим болем у серці кожної матері прозвучала пісня Мамо, не плач у майстерному виконанні Павла Червінського. Віра у те, що українці – єдина велика рідня, котра здатна подолати печалі та труднощі, зазвучала у мелодії Родина, котру виконала майстриня народної пісні Любов Ковальчук. Усю дівочу ніжність, щире замилування рідним краєм передала піснею “Моя земля” Діана Боровська. Силою свого голосу, емоційністю виконання знову вражав Володимир Сикита.

 

             Тема невмирущості українського роду як основи єднання нашої нації знайшла своє втілення у чуттєвій “Батьківській пісні” дуету батька та доньки ( Романа та Діани ) Боровських. Ще одне родинне тріо ( Володимир, Павло та Юрій Червінські) вразило силою та емоційністю, суголоссям у пісні Галичина. Талант цих сімей – виконавців якраз і вселяє віру в незнищенність та єднання українського роду.

 

             Але не тільки піснею славили учасники звіту свою землю. Майстри усного слова – читці Олена Сорока (Діалог батька з сином” М. Крищука), Іванна Андрусик (Молитва за УкраїнуІ. Мриги), Ірина Бойчук (Розрита могила Т. Шевченка) та Тетяна Ліба, котра винесла на суд глядачів власну поезію “Святіша всіх святих”, засвідчили любов та відданість українців до найсвятішого у житті – рідної країни, її історії, матері, синів, котрі загинули та боронять честь своєї землі. Ведучі творчого звіту Наталія Федик та Петро Дубінський емоційністю та силою слова підтримували загальну атмосферу виступу.

  • з нас розуміє, що велика українська родина переживає сьогодні не найкращі часи. Але ми знаємо, що неабиякий оптимізм допомагав українцю пережити будь-яке лихо. Тому надзвичайну віру у власні сили, всеперемагаючий оптимізм, як завжди, демонстрував у той день на сцені танцювальний колектив “Любисток” під керівництвом Людмили Коцюби. У вокально-хореографічних композиціях «Збережу кохання»(соліст Ольга Скотаренко) та «Українці»(соліст Ольга Ковбасенко) дівчата витанцювали віру,возвеличили кохання і торжество життя.
  • аплодисментами зустріли глядачі композицію «Єдина родина»,яка стала квінтисенцією усього дійства.

           Зворушливі слова вдячності за майстерно,інтелігентно,надзвичайно вдало виконаний творчий звіт,за свято душі,свято величі української родини, свято єднання роду звучали з вуст голови журі М.М.Крищука.

         Директор ВПУ В.Є.Стояк подякував художнім керівникам Ользі Ковбасенко, Володимиру Червінському та Людмилі Коцюбі, учасникам творчого звіту та натхненнику виступу – заступнику директора з виховної роботи Роману Боровському за нелегку творчу працю.

         І нехай панує в Україні добро,хай вільно ллється пісня,цвіте щире українське слово. І народ наш стане однією святою родиною,в якій кожен з нас відчуватиме себе бажаною,обдарованою любов ю та турботою дитиною.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031